Лічильник слів, знаків і часу читання
Вставте текст — і одразу побачите слова, знаки з пробілами й без, речення, абзаци, унікальні слова, середню довжину речення й слова, час читання і час озвучення, сторінки A4 та авторські аркуші. Ніякої кнопки «Порахувати» немає: цифри оновлюються на кожному натисканні клавіші. Це робочий інструмент автора, а не іграшка. Редактор замовляє обсяг у знаках, біржа рахує у словах, видавництво — в авторських аркушах, а читач міряє текст хвилинами. Одна й та сама сторінка виглядає по-різному в кожній із цих систем, і перекладати між ними в голові кожного разу — марна трата часу.
Введіть текст — тут з'явиться пояснення розрахунку.
Найдовше речення
Введіть текст — тут з'явиться найдовше речення.
Довжина зʼявиться разом з реченням.
Межі речень визначаються приблизно. Інструмент розуміє крапку, знак оклику, знак питання й багатокрапку і намагається не розривати текст на скороченнях на кшталт «т. д.» чи «ім.», але стовідсотково надійного способу поділити текст на речення без розбору змісту не існує.
Текст не залишає ваш браузер: ні чернетка, ні готова стаття нікуди не надсилаються і ніде не зберігаються.
Що і як тут рахується
Слово — це послідовність літер і цифр. Дефіс та апостроф усередині слова його не розривають, тому «по-різному» і «п'ять» рахуються як одне слово, а не як два. Це важливо: багато лічильників ділять текст просто по пробілах і завищують результат на дефісних словах. Знаки з пробілами — це довжина тексту цілком, включно з переносами рядків. Знаки без пробілів — те саме мінус усі пробільні символи. Різниця між ними для української мови зазвичай становить 15–18%, і саме через неї виникають суперечки про обсяг із замовником. Абзац — це блок рядків, відокремлений порожнім рядком. Унікальні слова рахуються за словоформами: «пишу» і «пишеш» — це два різних слова, бо інструмент не робить морфологічного розбору. Час читання — слова, поділені на швидкість читання; час озвучення — на швидкість озвучення. Обидві швидкості можна змінити у полях.
Сторінка, авторський аркуш і знаки на біржі
Сторінка A4 за замовчуванням — це 1800 знаків з пробілами: класична машинописна сторінка на 30 рядків по 60 знаків. Реальна сторінка у Word при 12 кеглі й полуторному інтервалі дає приблизно стільки ж, але залежить від шрифту й полів, тому поле «знаків на сторінку» тут редаговане. Авторський аркуш — 40 000 знаків з пробілами. Це видавнича одиниця, а не сторінка: у ній міряють обсяг книжки, гонорар перекладача і ставку редактора. Роман на 300 сторінок — це приблизно 12–15 авторських аркушів. Біржі копірайтингу традиційно рахують у знаках без пробілів, «за тисячу знаків». Замовники з-за кордону — у словах. Тому перед тим як називати ціну, варто подивитися на обидві цифри одразу, а не перераховувати вручну.
Чому речення — це наближення
Інструмент вважає межею речення крапку, знак оклику, знак питання й багатокрапку, після яких іде пробіл або кінець тексту. Далі він перевіряє контекст: якщо перед крапкою стоїть скорочення («ім.», «тис.», «вул.», «напр.») або одинока велика літера (ініціал «О. Іваненко»), а також якщо наступне слово починається з малої літери — межа не ставиться. Окремо оброблено пари на кшталт «т. д.» та «н. е.»: усередині вони не розривають речення, а перед великою літерою — розривають, бо там думка справді закінчується. Це все одно наближення. Точно поділити текст на речення без розбору змісту неможливо, і будь-який лічильник тут іноді помиляється. Тому середню довжину речення читайте як орієнтир, а не як вимірювання. Найдовше речення показане повністю — це найкорисніший результат усього блоку. Довге речення не є помилкою, але це перше місце, куди варто зазирнути під час редагування.
Чого лічильник не робить
Він не оцінює якості. Кількість слів нічого не каже про те, чи варто це читати: порожній текст на 3000 слів залишається порожнім, а сильна замітка на 400 слів залишається сильною. Він не робить морфологічного розбору, тому не зводить словоформи до початкової форми і не рахує частин мови. Для щільності ключових слів і аналізу «води» є окремі інструменти. Він не зберігає ваш текст. Нічого не надсилається на сервер, нічого не лишається у браузері після перезавантаження сторінки — розрахунок відбувається у пам'яті вкладки й зникає разом з нею. І він не форматує текст: розмітка, теги, зайві пробіли рахуються так, як їх вставили. Якщо ви скопіювали статтю з HTML, теги теж потраплять у знаки.